На відміну від офіційних повідомлень Міноборони, де наводились значні кількості оголошених закупівель, кількість нескасованих тендерів виявилась зовсім іншою. Найгірша ситуація з ПММ.
Команда «Проєкту реформи оборонних закупівель» опублікувала аналітичне дослідження, в якому було розглянуто всі відкриті закупівлі Міністерства оборони за поточний рік та обраховано, зокрема, частку успішних та неуспішних закупівель.
В аналітичній довідці насамперед проаналізована динаміка закупівель Міноборони як головного органу зі здійснення оборонних закупівель та найбільшого замовника у відповідній сфері, критична ситуація навколо закупівлі пального для потреб ЗСУ, а також окремі порушення законодавства про закупівлі іншими замовниками в секторі безпеки та оборони в системі публічних закупівель Prozorro.
Нижче пропонуємо до уваги скорочений варіант аналітичної довідки.
І. Загальна ситуація щодо закупівель Міноборони
Міністерство оборон України продовжує активно оголошувати процедури закупівлі, однак через відсутність або низьку активність в І півріччі, а також високий показник неуспішних процедур, відставання від попереднього року є значним, а час на виконання плану закупівель 2021 року закінчується, враховуючи строки проведення процедур та виконання договорів.
Динаміка оголошення тендерів — загальна (всі статуси, всі закупівлі):
За кількістю тендерів та типами процедур:
Важливо розглянути успішність та поточний статус закупівель, які проводить Міноборони.
Як і в попередні періоди проведення аналітичних досліджень, динаміка лишається невтішною.
63% закупівель Міністерства оборони України за очікуваною вартістю є неуспішними, тобто закупівлі були або скасовані замовником або скасовані системою через відсутність учасників або відхилення усіх учасників торгів.
За кількістю лотів є неуспішними 49% відсотків закупівель Міноборони.
Таким чином, виникла абсолютно критична ситуація, коли майже кожна друга процедура закупівлі (лот), яку проводить Міністерство оборони, не відбувається, а 63% оголошених закупівель (від сукупної очікуваної вартості) не завершуються укладанням договору.
Ця ситуація показує існуючі глибокі проблеми щодо недостатньої роботи з ринком, незастосування всіх можливих інструментів публічних закупівель та низького рівня професіоналізації закупівель.
Це призводить до зриву забезпечення ЗСУ, дефіциту ресурсів та потенційно може бути причиною зайвого витрачання коштів за термінові поставки в майбутньому.
Крім того, варто наголосити, що Міноборони, як державний замовник у сфері оборони, згідно з рішенням КМУ, має можливість використовувати спеціальний вид оборонних закупівель — спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель у разі наявності підстав, визначених Законом, які мають більш стислі строки проведення порівняно з публічними процедурами закупівель та можливість кваліфікації навіть одного учасника закупівлі.
З іншого боку, вищезгаданий вид закупівлі не повинен бути базовою процедурою, як ми бачимо на діаграмах вище, та застосовуватись лише у випадках гарантованого забезпечення потреб оборони під час закупівлі відповідних предметів.
Тому, враховуючи аналітичні дані, наведені вище, Міноборони варто переглядати підхід до вибору процедур/видів закупівель залежно від правових обставин, нагальності та характеристики предмету закупівлі.
ІІ. Ситуація щодо закупівель пального для потреб ЗСУ
Найгостріша та найгірша ситуація в закупівлях Міністерства оборони України залишається в закупівлі палива для потреб ЗСУ.
Станом на 12 листопада 2021 року Міноборони уклало договорів на закупівлю пального лише на суму 2,066 млрд грн, причому згідно з Паспортом бюджетної програми 2101020 передбачено більше ніж 5 млрд грн на закупівлю пально-мастильних матеріалів, а частина мастил/олив та децентралізована закупівля становить незначну частину цієї суми.
Паспорт програми
(стор.8, п.19)
Ситуація пов’язана з затягуванням проведення закупівель в першому півріччі 2021 року та високим показником неуспішності відповідних закупівель, яка не лише відповідає, але й є значно гіршою порівняно з загальною динамікою успішності закупівель Міноборони в цьому році.
Міністерству оборони України варто вжити невідкладних заходів щодо максимально ефективного завершення процедур закупівель пального згідно з планом 2021 року та вже в цьому році розпочати відповідні закупівлі за річним планом 2022 року.
Доцільним буде також проведення ринкових консультацій з учасниками ринку з метою максимально результативної співпраці, коректного формування очікуваної вартості та вимог до закупівлі. Також необхідним є впровадження формульного ціноутворення при закупівлях ПММ.
ІІІ. Порушення в частині застосування ЗУ «Про оборонні закупівлі»
Продовжується практика порушення закону в частині використання спеціального виду оборонних закупівель - спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель суб’єктами які не визначені КМУ Державними замовниками в сфері оборони та/або службами державних замовників.8
Таким чином продовжується практика уникнення від проведення процедур закупівель згідно з ЗУ «Про оборонні закупівлі» без наявних на те обґрунтованих підстав.
Найбільшими порушниками є суб’єкти у сфері управління Державної спеціальної служби транспорту.
Дану проблему варто вирішувати одним з можливих варіантів:
- утворення служб державних замовників;
- розширенням переліку Державних замовників в сфері оборони;
- проведенням процедур згідно з ЗУ «Про оборонні закупівлі» уникаючи спеціальних видів оборонних закупівель.
ІV. Висновки та рекомендації
До найгостріших проблем щодо здійснення закупівель Міністерством оборони України в Системі Prozorro в 2021 році можна віднести:
- фактичний зрив закупівель пального для потреб оборони в 2021 році. Зокрема, за цим напрямом станом на 12.11.2021 укладено договорів на суму 2,066 млрд грн, що порівняно з аналогічним періодом 2020 року становить 54,8% (у грошовому еквіваленті), коли було укладено договорів на суму 3,768 млрд грн при суттєво нижчих цінах за одиницю продукції, причому часу для проведення процедур цього року вже не залишилося;
- високі показники скасованих закупівель, а саме 63% оголошених закупівель Міноборони за очікуваною вартістю були неуспішні, за кількістю лотів — 48% (за період січень-жовтень 2021 станом на 12.11.2021);
- загальні низькі темпи та обсяги проведення процедур закупівель / укладення договорів за основними напрямками порівняно з минулим роком; за аналогічний період 2021 року (січень-жовтень) укладено лише 78% договорів за сумою (8,939 млрд грн) та 61% договорів за кількістю (435) порівняно з 2020 роком;
- численні процедурні порушення законодавства про закупівлі, в т.ч. щодо строків оприлюднення відповідних рішень замовника;
- недостатня робота з ринком потенційних постачальників, що призводить до зриву процедур закупівель, некоректних вимог та/або розрахунків очікуваної вартості, повторення помилок/порушень тощо.
Дану проблематику необхідно вирішувати комплексно:
- терміново розробити план дій та перейти до виконання невідкладних заходів щодо закупівель, передусім пального для потреб ЗСУ, а також інших предметів тилового забезпечення згідно з планами 2021 та 2022 років для уникнення дефіциту ресурсів та перейти до використання формульного ціноутворення під час закупівлі пального;
- здійснювати професіоналізацію закупівель Міноборони, шляхом проходження освітніх програм фахівцями, термінового призначення уповноважених осіб на заміну Тендерних комітетів, включно з актуалізацією нормативно-правових актів Міноборони у відповідній сфері (інструкції щодо взаємодії структурних підрозділів при здійсненні закупівель);
- створити Централізовану закупівельну організацію / агенцію Міноборони;
- Міноборони має досягнути достатнього рівня експертизи, щоб виступати єдиним методологічним центром супроводу оборонних закупівель та формування політик в даній сфері, як головний орган зі здійснення оборонних закупівель згідно з Законом "Про оборонні закупівлі";
- розпочати імплементацію частини Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо створення служб державних замовників та делегування структурним підрозділам МО та ЗСУ відповідних повноважень щодо здійснення децентралізованих оборонних закупівель;
- здійснювати ефективний ринковий моніторинг, в тому числі в частині розрахунку очікуваної вартості, встановлення недискримінаційних вимог та кваліфікаційних критеріїв при проведенні закупівель;
- здійснювати обґрунтований вибір процедур/видів закупівель залежно від правових обставин, нагальності та характеру предмету закупівель;
- дотримуватися інших рекомендацій експертів Проєкту реформи оборонних закупівель, які надавались Міноборони в попередніх аналітичних довідках та посилити співпрацю з громадськістю з вищезгаданих питань.
Рекомендації є актуальними й для інших замовників в секторі безпеки та оборони.
Дослідження проведене на основі даних публічних та професійних модулів аналітики bi.prozorro для процедур, оголошених у 2021 році в січні – жовтні станом на 12.11.2021 року.
Підготовлено експертами з закупівель Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки Міністерства оборони Великої Британії Неллі Стельмах та Павлом Кирієнком.
Повний текст аналітичного дослідження
Читати також:
Міноборони придбало 1240 наметів УСТ/УСБ-56 — депутатка заявляє про змову з постачальником
